Олексій Пташний: «Хотілося б, щоб домен .УКР заробив якнайскоріше»

22.02.2013
Нещодавно знову зазвучала злегка призабута ЗМІ тема національного домену. УКР. В новини за підсумками робочої наради, яка відбулася в Госінформанукі, і було присвячене координації дій з управління доменним простором, пролунали закиди на адресу Українського мережевого інформаційного центру (УМІЦ) - організації, що подала заявку на отримання домену. На думку деяких учасників наради, робота з впровадження домену ведеться зайво повільно.

Своїм баченням ситуації навколо створення Українського національного кириличного домену в бліц-інтерв'ю агентству розповів Олексій Пташний, президент компанії «Центр інтернет-імен України», яка, у свій час, була одним з каталізаторів початку активної роботи в цьому напрямку.

- Чому процес отримання домену затримується?

- Я б не став згущувати фарби, адже процес отримання домена складається з декількох етапів: документальна перевірка, експертиза та лінгвістична перевірка, делегування. Перехід до наступного етапу можливий тільки після повного проходження попереднього етапу. Український домен зараз знаходиться на етапі делегування. Цей етап також складається з декількох стадій. Це перевірка технічної спроможності (кваліфікація персоналу, наявність програмно-апаратних комплексів, вимоги до системи WHOISі DNS, резервування даних тощо), підготовка IANAотчета по домену до ради директорів ICANN, потім отримання позитивного рішення ради директорів ICANN, схвалення з боку Держдепартаменту США, і, нарешті, внесення даних у кореневі DNSсервери.

- Скільки часу може займати етап делегування?

- Чітких термінів немає. По своєму досвіду роботи з ICANNя переконався, що ICANN - це дуже велика бюрократична організація. Доступ до інформації там дуже чітко регламентований, з'ясувати що-небудь досить складно. При цьому все побудовано таким чином, що пред'являти їм претензії і ставити умови - не можна. Вони можуть розглядати заявку тиждень, місяць або рік. Прогнози давати дуже складно. До речі, таким підходом до справи ICANN викликає критику з боку багатьох держав.

- Що показує досвід інших країн?

- Досвід самий різний - у Казахстану цей останній етап зайняв 5 місяців, Сербії - 2 місяці, у Малайзії - 9 місяців.

- Чому Росія отримала свій домен так швидко?

- Порівнювати Росію і Україну не зовсім коректно. У Росії, приблизно як у Радянському Союзі - партія сказала: «Треба» - комсомол відповів: «Є». Тобто кимось на самому верху прийнято вольове рішення, всім іншим залишається тільки виконувати. У нас же - скільки людей, стільки думок. Навіть сама назва «УКР» викликало масу суперечок і протиріч. На мою думку, в російському та українському підходах є свої плюси і мінуси. Зокрема, одним з плюсів російського підходу є швидкість реалізації.

Крім того, є ще ряд причин, наприклад та, що український домен замислювався як альтернатива домену. UA. Тобто, інша зона, інший адміністратор, інший маркетинг, інші ціни. Це, з моєї точки зору, дуже добре, оскільки породжує конкуренцію. Тільки за наявності конкуренції можна домогтися якісного продукту. З іншого боку, для абсолютної більшості інших країн - адміністратором IDNдомена є та ж організація, що і адміністратор звичайного домену, це звичайно скорочує кількість необхідних перевірок з боку ICANN і, отже, зменшує термін розгляду.

Є ще один фактор: як ви напевно знаєте, в даний час ICANNпроводіт роботу з впровадження нових gTLD. Подано тисячі заявок і ICANN, ймовірно, витрачає значні ресурси на їх розгляд. Можливо, це впливає на терміни розгляду заявки з української домену.

- Іншими словами, ви не згодні з критикою на адресу УМІЦ?

- Критикувати легко. Особисто мені теж хотілося б, щоб домен запрацював якомога швидше. Але я б не хотів, щоб УМІЦ пожертвував якістю домену на догоду швидкості його отримання. Зрештою, варто пройти весь процес до кінця, з дотриманням всіх формальних процедур для того, щоб отримати якісний і конкурентний продукт, який буде в змозі надати ринку доменних імен новий імпульс. А це дуже не легкий шлях.

Джерело: